Процедура надання банкам рефінансування буде абсолютно відкритою, як і інформація про кінцевих власників банків. Це підкреслив перший заступник голови Національного банку України Олександр Писарук під час зустрічі з керівниками найбільших банків 13 січня, повідомляє прес-служба НБУ. "Національний банк проводить значну роботу по розкриттю інформації щодо кінцевих власників банків. Сьогодні майже щодня ми зустрічаємося з реальними власниками банків, іноді з кількома за день. Іноді – це відомі нам люди, а іноді й ні. Абсолютно відкритою для суспільства відтепер буде і процедура надання банкам рефінансування", – зазначив Писарук під час обговорення з банкірами законодавчих змін, прийнятих Верховною Радою наприкінці минулого року. За його словами, одним із стратегічних завдань Нацбанку є введення істотних обмежень по кредитуванню банками пов’язаних осіб. "Вже розроблено низку законодавчих змін, які дадуть можливість не тільки чітко ідентифікувати пов’язані особи, але і значно посилити відповідальність власників та менеджменту банків через проведення операцій з пов’язаними особами, викривлення статистичної звітності і їх дії чи бездіяльність, що призвели до банкрутства банку", – зазначив він. Раніше голова Національного банку України Валерія Гонтарєва пригрозила жорсткими заходами з боку НБУ у разі відмови банків до кінця 2014 р. надати інформацію про своїх кінцевих бенефіціаріїв. Про це Гонтарєва заявила на прес-конференції в Києві, передає РБК-Україна . "Ми запровадили абсолютно усвідомлену процедуру розкриття кінцевих бенефіціаріїв банків. Всі, хто до Нового року нам не надасть розкриття власників… НБУ почне діяти дуже жорстко. І все бенефіціарні власники про це знають", – заявила Гонтарєва. Зазначимо, що наприкінці 2014 р. Європарламент і Європейська рада погодили фінальну версію «Четвертої директиви, спрямованої на боротьбу з відмиванням грошей» (4th Anti-Money Laundering Directive, AMLD). В рамках нового законодавства кожна країна ЄС повинна буде створювати реєстр кінцевих бенефіціарів всіх зареєстрованих на її території компаній, у тому числі і в офшорних юрисдикціях, повідомляє finance.ua . Домовленість влади ЄС поки попередня: щоб директива набула чинності, її мають схвалити постійні представники всіх країн, що входять в Євросоюз, а також профільні комітети Європарламенту, перш ніж вона буде винесена на голосування всього парламенту. Планується, що нововведення почнуть діяти тільки в 2017 році. Однак і громадські організації, і політики впевнені: розкриття інформації про бенефіціарів компаній допоможе покласти кінець використання офшорних компаній-пустушок для фінансування корупції, відмивання незаконно нажитих коштів і ухилення від сплати податків. «Роками зловмисники мали можливість користуватися анонімністю офшорних компаній і рахунків, щоб приховувати свої фінансові махінації в Європі», – прокоментував узгодження директиви латвійський депутат європарламенту Крижанис Каринс. Міжнародна некомерційна організація Transparency International, що спеціалізується на боротьбі з корупцією, також привітала рішення європейських властей. TI зазначає, що нова директива ЄС передбачає навіть більш високу прозорість при розкритті даних про володінні компаній, що країни домовилися на рівні «Великої двадцятки». Передбачається, що в реєстрі будуть вказані імена, дати народження, національність і місце постійного проживання реальних власників європейських офшорів, трастів та інших юридичних осіб, зареєстрованих на території країн ЄС. Необмежений доступ до інформації, що міститься в реєстрах, отримають правоохоронні та державні органи ЄС, а також «юридично зобов’язані особи», такі як банки або юридичні фірми. Проте реєстр не буде повністю доступний для представників широкої громадськості: журналісти і некомерційні організації зможуть запросити частковий доступ до чутливої інформації, але вони зобов’язані будуть довести свій «законний інтерес» до неї. На думку Transparency International, ця процедура може стати додаткової бюрократичної дротиком, яка уповільнить проведення розслідувань за фактами корупції, які потенційно можуть мати велике значення для суспільства. Інформацію про бенефіціарів трастів і зовсім зможуть отримати тільки урядові відомства. За інформацією видання EUobserver, проти публічного реєстру виступили Німеччина, Польща та Іспанія, тоді як Великобританія, Франція, Данія та Нідерланди планують зробити свої реєстри повністю відкритими для громадськості.
Зміст статті