Чому не вистачає грошей?

1 балл2 балла3 балла4 балла5 баллов (1 оценок, среднее: 4,00 из 5)
Зміст статті

    Напевно багато хто замислюється, чому не вистачає грошей. І явно вже знайшли для себе відповідь на це питання. От тільки я впевнений, що більшість людей помиляються в поясненні причин браку грошей, або, як мінімум, недоговорюють. Чи тому, що просто не розуміють цього, або тому що не хочуть собі в цьому зізнаватися. Сьогодні я вам розповім про те, чому не вистачає грошей, з іншого боку.

    Я думаю, що багато хто, навіть прочитавши цю статтю, подумають щось на кшталт “так тобі, звичайно, добре мудрувати, а ось пожив би ти, як ми…”. На що я відразу хочу відповісти: кожен сам вибирає, як йому жити, і я, і ви, і всі інші люди. І щоб не бути голослівним, сьогодні я буду приводити абсолютно реальні життєві приклади, в тому числі, зі свого життя, аніскільки не вигадані і не прикрашені, які, сподіваюся, все-таки достукатися до вас і покажуть, чому багатьом людям катастрофічно не вистачає грошей. Тобто, у сьогоднішній статті буде багато спогадів і вільних міркувань, приготуйтеся…

    Отже, думаючи про те, чому не вистачає грошей, більшість людей скаржаться на свій низький рівень доходу і постійно зростаючі ціни. А ті, яким не вистачає грошей платити кредити – ще й на “нелюдські” умови кредитування. З цим не посперечаєшся: так, зарплати і пенсії низькі, так, ціни ростуть, так, умови кредитування жахливі. Важливо інше: це лише одна сторона питання, але є й інша, на яку чомусь вперто не хочуть звертати увагу. Це – власна фінансова грамотність та вміння керувати особистими фінансами.

    Саме завдяки різному відношенню до грошей, різного рівня фінансової грамотності, різним підходам до управління особистими фінансами, різні люди, перебуваючи в одних і тих же умовах, деколи мають істотно відрізняється фінансовий стан.
    Ось багато хто вважає, що всі їхні фінансові проблеми зникнуть, якщо вони почнуть заробляти більше. І ще люблять називати певну суму (ну, припустимо, більше в 2 або в 3 рази). Я зараз мовчу про те, що вони абсолютно нічого не роблять для того, щоб збільшити свої доходи, просто мовчки все життя чекають, коли “зайві” доходи впадуть їм з неба, опустимо цей момент. Я абсолютно впевнений, що у цих людей фінансовий стан взагалі не зміниться, скільки б вони не заробляли. Завдяки їх неправильного, споживчому відношенню до грошей.

    Отже, для наочності почну наводити приклади.

    Ось є у мене друг, у нього є сім’я, і працює він, скажімо так, в силових структурах. Не задовольнявся ніколи однією зарплатою, завжди прагнув шукати інші джерела доходу, десь підробляти. У нього, до всього іншого ще і “золоті руки”, і інші захоплення є, приносять невеликий прибуток, тому джерел доходу завжди було декілька, і це чудово.

    Так от, незважаючи на це все, в українські часи він постійно скаржився, що не вистачає грошей. Зарплата була маленька, і якщо б не було підробітків – не знаю, що б було взагалі. Але навіть з підробітками грошей не вистачало на життя, на сім’ю, на дітей. Особливих нагромаджень ніколи не було, відкладати нічого не виходило, все що зароблялось – витрачалося.

    Прийшла Росія. І збільшила йому зарплату зі старту, увагу, в 7 разів! Він був просто у нестямі від щастя. Ось, нарешті, заживемо – гроші впали з неба! Підробки були закинуті – тепер і так вистачає! Через кілька місяців накопичилася певна сума і на радощах був куплений новий автомобіль (вітчизняний, правда). Причому, 80% його вартості зайняв у батьків – з такою зарплатою швидко віддасть, і треба хапати, поки не подорожчало.

    Минуло 2 роки, і що маємо зараз. Грошей не вистачає, як і раніше. Зарплата не змінилася, ціни зросли в 3-5 і більше разів. Знову почалися підробки, але і з ними – теж не вистачає. Батькам гроші за авто, природно, віддавати нічим, вже можна розцінювати це як подарунок (це щастя, що не взяв автокредит, а про це теж були думки!). При всьому цьому автомобіль істотно впав в ціні, зараз його не продаси навіть за половину початкової вартості. Знову все, що заробляється, витрачається, знову скаржиться, що не вистачає грошей. Знову, природно, ніяких накопичень.

    Що змінилося, коли доходи збільшилися в 7 разів? Взагалі ні-чо-го! Так само не вистачає грошей!

    А тепер, що відбувалося в цей час зі мною. Після березневих подій 2014 року всі мої чималі накопичення зависли на невизначений період – вони лежали на депозитах в українських банках. Чи отримаю я його взагалі коли-то була таємниця, покрита мороком. На руках залишалася дуже невелика сума, щоб було зрозуміло, скажу – 5000 гривень (на той момент 15000 рублів). Доходи певні були, але тільки в інтернет-сфері, а вивести їх звідти тоді було неможливо: не було ніякої банківської системи.

    Що ми зробили тоді з дружиною. Ми швидко, поки ціни ще тільки починали рости, сформували хороші запаси продовольства, настільки хороші, що і досі ще залишилося, а всі комунальні платежі сплатили на багато місяців вперед. Після чого практично повністю припинили витрачати гроші – наші щомісячні витрати знизилися, увагу, в 5 разів! Це при тому, що раніше ми ніколи не страждали триньканням.

    Покажіть мені звичайну сім’ю, яка може зменшити свої місячні витрати хоча б на 50%. Багато абсолютно впевнені, що і на 10% нереально, адже їм і так катастрофічно не вистачає грошей. А ми знизили на 80%! При ростуть з кожним днем цінах! При божевільній для нинішніх часів інфляції (у Криму вона була більше, ніж у Росії та Україні разом узятих). Ось вам особистий приклад – це реально. При цьому ніякого дискомфорту не відчували: харчувалися нормально, але без надмірностей, відпочивали на морі – воно під боком, ходили переважно пішки (але це для нас звичайна практика), на розваги нічого не витрачали, одяг і дорогі предмети не купували – все потрібне було і так.

    Ми не знали, коли зможемо повернути хоча б щось з “завислих” накопичень, чи зможемо взагалі, коли вийде вивести мої доходи, була повна невизначеність, і до цього моменту треба було максимально розтягнути залишився фінансовий запас в 15 тис. рублів.

    У підсумку перші внески були повернуті лише в кінці серпня. Тобто, через 5-6 місяців (я вже точно не пам’ятаю, з якого моменту у нас залишилася ця сума). І за всі ці, припустимо, 5 місяців, ми витратили на поточні потреби, увагу, всього 4500 рублів. Тобто, приблизно третина суми, що залишилася, і могли б жити так ще, як мінімум, стільки ж. Це менше 1000 рублів в місяць на сім’ю з двох осіб!

    Звичайно, як тільки перші заощадження вдалося повернути, це вже була “подушка безпеки” за спиною, тому краник витрат можна було відкрити посильніше, що ми і зробили. Не моментально, звичайно, а поступово, тому і повернулися до свого звичного способу витрат.

    Чому ми змогли ось так прожити менше, ніж на 1000 рублів на місяць, а хтось не може відкласти навіть 10% від доходів? Звичайно, у нас було вже абсолютно все, необхідне для життя, в тому числі – і запаси продовольства. Але ж це теж не з неба впало – ми самі собі забезпечили, причому, виключно за рахунок накопичень – ніяких кредитів не було.

    Що маємо зараз. Повернули, звичайно, не всі гроші, що були, солідна частина втрачена, але втрати вже відновлені, далі продовжуємо накопичувати, витрачаємо дуже незначну частину доходів (менше половини).

    Порівняйте ці 2 прикладу: в одного чоловіка доходи зросли в 7 разів, інший взагалі позбувся доходів і зменшив витрати у 5 разів. Пройшло 2 роки. І кожен із нас повернувся фактично на рівень свого фінансового стану, який був до цього: один – у фінансову нестабільність, а я – в стабільність і майже незалежність (в інших умовах назвав би це незалежністю, але не в наших нинішніх, на жаль, тому що все дуже хитке).

    Тепер хочу навести ще один приклад, скажімо так, з минулого життя. Теж для тих, хто вважає, що якщо заробляти більше, грошей вистачатиме.

    Мої постійні читачі вже знають, що після інституту я пішов в банківську сферу, де спочатку працював простим спеціалістом, потім поступово став начальником відділення. Через якийсь час у банк прийшов такий же молодий хлопець, який пройшов точно такий же шлях, і працював так само як і я: такий же приблизно час (навіть більше на пару років), на тих же посадах, з такою ж зарплатою.

    Зарплата у нас, особливо в посаді начальника відділення, була висока, щоб ви розуміли – приблизно раз в 5 вище середньої зарплати по регіону. За гарне виконання планів давали премії ще зверх цього. Тобто, про таких доходах багато тільки мріяли, думали, що якщо б вони заробляли стільки, то грошей вистачало на все з головою!

    І тепер підіб’ємо підсумки: з чим ми з колегою пішли з банківської роботи: я пропрацював там близько 9 років, він – близько 11.

    Я зробив ремонт у квартирі на 11 тис. доларів, купив нову квартиру батькам за 32 тис. доларів, купив автомобіль за 15 тис. доларів, гараж за 3 тис. доларів – це з великих покупок. А також звільняється, маючи накопичення на вкладах, що перевищують мою зарплату на той момент приблизно в 30 разів.

    Він мав за плечима проблемну іпотеку близько 20 тис. доларів, яку не міг погашати, незважаючи на дуже пільгові умови кредитування (як для співробітника банку), кілька дрібних споживчих кредитів готівкою та кредитних карт, таких же прострочених, які брав в інших банках, щоб вносити платежі по іпотеці, а також кредит на ноутбук (дуже потрібна річ, ймовірно, в такій ситуації).

    Квартира, куплена в іпотеку, в результаті була виставлена на торги: погашати її ніякої можливості не було. Всі вже внесені за неї платежі, виходить, пропали даремно. Підсумок: ні квартири, ні грошей, та ще залишилися борги.

    Ось наочний приклад двох осіб, які перебувають в абсолютно однакових умовах, які заробляють абсолютно однакові гроші, от тільки розпоряджаються ними по-різному. Я, користуючись великим доходом, створював накопичення, які теж приносили дохід, що росте по експоненті, за принципом складного відсотка, а він – просто радів життю і проїдав те, що заробляв. Результат очевидний.

    Ці два приклади я вирішив привести, як дуже наочні. Насправді, я знаю їх безліч: зі свого життя, з життя знайомих, оточуючих людей, банківських клієнтів і т. д. І всі їх об’єднує загальний принцип:

    Якщо не вмієте грамотно розпоряджатися грошима і ставитеся до них споживацько – вам ніколи їх не буде вистачати, скільки б ви не заробляли. Запевняю вас – це підтверджують численні приклади.

    Якщо вам не подобаються мої приклади – подивіться по сторонах, подивіться на своїх знайомих, родичів, колег, напевно, там теж можна знайти безліч таких прикладів.

    Сподіваюся, тепер ви зрозуміли, чому не вистачає грошей. Багато в чому тому, що ви не вмієте ними правильно розпоряджатися. Не потрібно думати, що це не про вас або продовжувати звинувачувати в цьому зовнішні фактори, на які ви не зможете надати ніякого впливу. Набагато краще буде визнати наявність цієї проблеми і спробувати її вирішити.

    Сподіваюся, що я недаремно навів власні приклади. Взагалі, не дуже люблю це робити, але часто просять, тут вирішив, що це може вас надихнути і мотивувати.